Клітина

Клітина — елементарна універсальна
одиниця життя
Живі організми надзвичайно різноманітні.
Вони відрізняються один від одного за будо-
вою, способами отримання енергії та поживних
речовин, типами розмноження. Проте всі живі
організми мають універсальну властивість:
кожен із них складається з клітин. Фактично
клітина є генетичним матеріалом, що відо-
кремлений від навколишнього середовища
білково-ліпідною мембраною, а також має
повноцінний апарат синтезу білка та мета-
болізм (рис. 9.1). Можна сказати, що клітина це найменша універсальна одиниця живого —
найдрібніша структура, що має властивості
живої системи: саморегуляцію й самовідтво-
рення. Деякі клітини багатоклітинних організмів, щоправда, утрачають частину цих
властивостей. Але не існує такої структури, меншої за клітину, що здатна самопід-
тримуватися та самовідтворюватися поза іншими клітинами. Так, віруси виявля-
ють низку властивостей живих організмів, але тільки перебуваючи всередині кліти-
ни-хазяїна. Поза клітиною вірус — усього-навсього макромолекулярний комплекс.
Тваринна клітина має складну внутрішню будову.Як приклад розглянемо будову тваринної клітини (рис. 9.2). Типова клітина бага-
токлітинної тварини має лінійні розміри 20 – 100 мкм. Вона оточена плазматичною
мембраною й не має щільної полісахаридної
клітинної стінки. Під плазматичною мембра-
ною розташовані цитоплазма та ядро. Ядро
відповідає за збереження генетичного мате-
ріалу та початкові стадії синтезу білка. Ци-
топлазма оточує ядро з усіх боків. Її можна
розділити на цитозоль — рідку фракцію, та
органели — оформлені структури, спеціалі-
зовані на виконанні тієї чи іншої функції. Найпомітнішими є органели, що оточені власною
мембраною. До них належать ендоплазма-
тичний ретикулум — безперервна сітка тру-
бочок і цистерн, що пронизують цитоплазму
та беруть участь в утворенні мембран (синтезі
ліпідів і мембранних білків), секреції та дезак-тивації токсинів, апарат Гольджі — станція
сортування й модифікації мембранних і секре-тованих білків клітини, лізосоми — травні ор-
ганели, а також транспортні везикули (пухи-
рці). Мітохондрії є енергетичними станціями.клітини та оточені двома мембранами. Також вони мають власний генетичний апа-
рат і здатні розмножуватися всередині клітини. Деякі внутрішньоклітинні структури
 не оточені мембраною. До них належить, наприклад, цитоскелет — мережа білко-
вих ниток, що виконують опорну й рухову функції, рибосоми — макромолекулярні
комплекси, побудовані з білка та РНК, що синтезують білкові молекули, а також
клітинний центр — органела, що бере участь у формуванні цитоскелету.